Сергій Литвиненко з міста Пологи, що на Запоріжжі, пішов на війну у 2016. Тоді йому було 18 років. Не сказавши рідним, хлопець підписав контракт. З початком повномасштабного вторгнення боєць знову став на захист держави. Коли рідне місто військовослужбовця окупували війська РФ, дружина Аліна з доньками виїхала спочатку до Запоріжжя, а згодом — на Івано-Франківщину.

За рік після загибелі Сергія на фронті дружина створила благодійний фонд і допомагає військовим. Аліна Литвиненко поділилася спогадами про чоловіка із Суспільним.

Загинув на Харківщині у квітні

"Його фраза, яку я назавжди запам’ятаю: "Ми обов’язково виграємо цю війну, але питання в тому, якими жертвами". Він загинув через три чи чотири дні після того, як сказав це", — каже Аліна Литвиненко.

Пішов на війну у 18 років. Історія загиблого розвідника із Запоріжжя Сергія Литвиненка

24-річний Сергій Литвиненко поліг 14 квітня 2022 року в Ізюмському районі Харківської області. Чоловік був розвідником.

"Так склалося, що мій чоловік з побратимами зайшли в таке місце, де не було зв'язку. Ми не могли зв'язатися з жодним з них. Не було такого дня, коли б мій чоловік не надсилав хоча б щось. Він завжди давав знати, що живий. Але минув день, другий, і я почала хвилюватися", — розповідає Аліна Литвиненко.

У ніч перед загибеллю Сергія, пригадує дружина, їй приснився сон, що вона нібито говорить з ним по відеозв'язку.

"Уві сні він сказав мені: "Аліно, чому ти підняла на вуха всю країну? Все нормально. Дивися, зі мною все добре, зі мною мої побратими". І я дивлюся: хлопці, які позаду, я їх ніколи не бачила, тобто це — не його побратими, це — не ті хлопці, яких я бачила на фотографіях. Як зараз пам’ятаю, це була 5:00. Тоді я зрозуміла, що його немає", — розповідає Аліна Литвиненко.

Дочекавшись 8:00, жінка почала телефонувати у військову частину, в якій служив чоловік. Проте їй не давали точної інформації. Сергія то вважали загиблим, то не знаходили у таких списках, говорить Аліна.

"От я сиділа з цими двома повідомленнями й не розуміла, що відбувається. І так було десь добу. Потім вже підтвердили, що він загинув. Залишилося тільки чекати, коли тіло Сергія привезуть у Запоріжжя", — каже дружина воїна.

Військова справа була його покликанням

Аліна Литвиненко розповідає: її чоловік став на захист країни у 2016 році. Воював на Луганщині та Донеччині. Тоді, пригадує жінка, не маючи жодного військового досвіду, підписав контракт і не сказав про це нікому.

"Він не говорив ні мені, ні батькові. За три-чотири дні до того, як його мали забирати, коли вже пройшов медкомісію, просто сказав: "Такого то числа, о такій годині приїдуть з військкомату", — каже Аліна Литвиненко.

Жінка розповідає, що рішення Сергія стати військовослужбовцем було для неї несподіванкою.

"Напевно, тоді його надихнуло те, що наше місто розташоване досить близько до Донецька. Багато військових базувалося в нас. Тато Сергія каже, що його все життя тягнуло до чогось такого військового. Мені здається, що це було просто його покликання. В нього навіть позивний був Фанат, оскільки він так фанатично ставився до своєї роботи", — розповідає Аліна Литвиненко.

Тату у пам'ять про чоловіка

Після смерті чоловіка Аліна зробила на руках татуювання в пам'ять про нього.

"І навіть смерть не розлучить нас" – це перша фраза, яка прийшла мені в голову, коли я дізналася, що він загинув. Друге тату – це число 14. Воно принесло мені в житті й радість, і горе. Офіційно указ про те, що почалося АТО, був виданий 14 квітня 2014 року. 14 серпня ми з ним одружилися. У 2014 році народилися дівчата. 14 числа о 14:05 ми з ним востаннє розмовляли, 14 квітня він загинув", — каже Аліна Литвиненко.

Переїхавши на Прикарпаття, жінка заснувала благодійний фонд та допомагає бійцям на передовій. Аліна зареєструвала його до річниці загибелі чоловіка та назвала фонд на його честь — "Благодійний фонд імені загиблого воїна Сергія Литвиненка".

Допомагати українським військовим Аліна почала у 2022 році, спочатку — бригаді, у якій служив її чоловік. Згодом почала допомагала його брату, який також воює.

З її слів, основний дохід фонд отримує від продажу свічок власного виробництва. Їх Аліна разом із доньками Анною та Марією почали виготовляти в Івано-Франківську.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Джерело