Про це він розповів у себе в блозі.

За словами експерта, часто політику в Україні використовують не для того, аби запровадити певні ідеали, а для того, аби отримати прискорене збагачення. Водночас він відкидає всі закиди в антинародності нашої політики, оскільки всі чиновники і представники влади – це вихідці із нашого суспільства, вони є частиною нашої нації.

Ідеолог Олесь Доній розповів, як засвоєння етики самообмежень впливає на рівень добробуту країни

«Проблема полягає не в кількох одіозних політиках, вона сягає корінням століть. Реформація, яку розпочав Лютер у Європі в 1517 році, лише кількома аспектами торкнулась України. От якраз етика самообмежень, яку докладно розписав Макс Вебер згодом, яка стала нормою у так званому протестантському світі, вплинула на католицизм, який був змушений під час контрреформації вдатися до самоочищення. А православний світ виявився значною мірою осторонь від моральної санації щодо надмірного марнотратства», - пояснює Олесь Доній.

Як він зауважує, саме рівень засвоєння етики самообмежень у різних європейських країнах визначив і рівень їхнього добробуту. Зокрема, розповідає ідеолог, у цьому плані попереду країни, де переважає протестантизм, за ними – католицькі, а вже далі – православні. Згідно із концепцією «25 сходинок до суспільного щастя», додає він, потрібно вчитися етиці самообмежень, щоб мати силу протистояти спокусам, які нам пропонує влада.

«Доки суспільство не візьме на самоозброєння цю тезу, не захоче жити повсякчас за цією формулою етики самообмежень, доти всі представники, які потраплятимуть на вищі державні посади, матимуть велетенські непояснювані статки, бо саме заради них, цих незаконних статків, багато українців і намагаються потрапити на вищі державні посади. Хочемо змінити психологію чиновника – доведеться змінити психологію суспільства. Адже корумпований чиновник – плоть від плоті суспільства, ба більше, мрія мільйонів українців», - підсумовує Олесь Доній.

Доній – автор концепції «25 сходинок до суспільного щастя», яку експерти оцінюють як осучаснення ідей Григорія Сковороди, а самого Олеся Донія – як модерний аналог Григорія Сковороди.

Джерело