У Мережі пішли публікації, що наслідки недавнього ракетного удару по Україні суттєво більші, ніж власне завдані руйнування. Депутат Олексій Кучеренко, колишній міністр ЖКГ, який в енергетиці розуміється професійно, оголосив, що ініціюватиме спеціальну секретну комісію Кабміну, щоб отримати офіційні висновки.

У мене, до речі, теж враження, що блекаут виявився більш масштабним, ніж планував навіть агресор. Давайте аналізувати. Тому що знання, чого чекати, допоможе нам вистояти.

Спочатку про ситуацію. По АЕС агресор бити не може – це удар по собі. Тяжка промисловість стоїть. Енергії вистачає, досі вистачало навіть на обміни з європейськими країнами – Молдовою, Словаччиною тощо. Влада каже, що ці обміни чисто компенсаційні, а критики влади стверджують, що незважаючи на ракетні удари, триває експорт електроенергії з України. Що призводить до її дефіциту.

Ворог б'є по розподільних підстанціях, що змушує зупиняти АЕС. Але в Україні вкрай розгалужена мережа енерголіній, обхідних маршрутів перерозподілу енергії багато. Принципово важливо, що балансувати систему після масованих ударів доводиться вручну, автоматика просто відрубує електростанції, щоб уникнути пошкоджень.

Кількість випущених на нас ракет – 70, 50 збитих – не передбачає практично повного блекауту, як було.

Є лише три варіанти, що у нас сталося 23 листопада:

1. Ворог отримав точні відомості про те, куди саме треба бити, щоб завдати нам найбільшої шкоди. І це не відомості від російських енергетиків, які застаріли. Це має бути свіжа інформація зсередини України, і тоді пошук джерела – це завдання СБУ та інших силовиків.
2. При ручному балансуванні енергосистеми було допущено помилок, які призвели до більш масштабних наслідків, ніж очікувалося. Це цілком можливо. Усі ми люди, і нам властиво помилятися. Тим більше, що досвід роботи в умовах війни у ​​всіх нас лише з'являється. Ексцеси неминучі.
3. За ручного балансування системи наші фахівці прагнули, скажімо так, врахувати інтереси впливових людей у ​​сфері енергетики. Спроба цього обліку і призвела зрештою, що постраждали усі.

Пункт третій – не умоглядний. У нас, на жаль, діє правило «Війна війною, а бізнес за розкладом». Згадайте так до кінця і не розслідуваний скандал у Запорізькій області щодо зловживань із гуманітаркою. Або свіжий приклад неохайності: у звільненому Херсоні з'явилися ті керівники, які у лютому, при наступі окупантів, замість того, щоб організовувати оборону, покинули місто. А зараз повертаються – наче нічого й не було. Незабаром ордени почнуть отримувати за героїчний опір загарбникам.

Тобто подвійні стандарти присутні. І підозрілі факти, зокрема, і в енергетиці, треба розслідувати, щоб не допустити повторення. І щоб заспокоїти суспільство.

У будь-якому разі, якщо ми маємо справу з помилкою чи зловживанням, то це наш прихований резерв. Усунути їх, і стійкість нашої енергетики, та й усієї оборонної системи підвищитися.

Тож переможемо! Але після перемоги чекає дуже багато складної роботи.