Родина Катерини Рахуби з Маріуполя пів року живе в Житомирі. Катерина з чоловіком виховують чотирьох синів. Згадуючи ранок 24 лютого, Катерина каже, що прокинулась від слів свого чоловіка: "Вставайте, почалася війна, стріляють по всій Україні".
Катерина каже, злякалися, не знали, що робити. Чоловік не пішов на роботу, а діти – до школи і садочку.
Один із синів, Віктор, в розповіді пригадав, що зранку 24 лютого чув розмову батьків.
"Я спав та чув, що моя родина біля мого ліжка говорять про те, куди йти, коли будуть сильні вибухи. Я прокинувся, а старший брат Михайло мені сказав – Вітя, ти все проспав, війна почалася", – розповідає Віктор.
Катерина пригадує, що виїжджати з міста на початку повномасштабного вторгнення родина не збиралася.
"Чоловік каже – збирай валізу. А я йому у відповідь – що я туди покладу, все наше життя, все, що ми маємо?", – каже Катерина.
Залишити Маріуполь родина вирішила, коли в місті зникли світло, вода та газ.
"Коли 5 березня до мене прийшов старший син і сказав: "Мамо, ми з моїм другом вже два дні шукаємо його маму по підвалах, по всіх бомбосховищах, переглядаємо списки, де знаходять до тисячі людей, і ми не можемо її знайти. Я не хочу тебе так шукати", – розповідає переселенка з Маріуполя і додає, що саме завдяки рішучості старшого сина Євгена вони вирішили виїхати з міста. Згадує, що було дуже страшно, вони бачили дим, поранених людей. Коли збиралися сісти в машину, поряд щось вибухнуло, і старший син, прикривши собою, притиснув до машини її та наймолодшого брата.
Пів року як родина живе в Житомирі.
"Житомир менший, ніж Маріуполь, але тут така ж сама атмосфера добрих людей, – каже один із синів Михайло. – Мені дуже подобається: я займаюся греблею на драгонботі, в школі займаюся всіма заходами – я там і організатор, і ведучий".
А ось Віктор захоплюється бальними танцями. Хлопчик говорить, що має багато нагород, які виборов на конкурсах. А ще він ходить на футбол.
"Я мрію стати футболістом. Обожнюю всі види спорту, які закінчуються на "бол": волейбол, баскетбол, футбол і так далі", – каже Віктор.
Найменший Єгор займається вільною боротьбою і нещодавно отримав на змаганнях медаль за перше місце.
"Я хочу, щоб закінчилась війна і я став людиною-павуком, супергероєм і всіх постійно перемагав, – каже Єгор. – А якщо знову почнеться війна, я буду й там супергероєм і всіх переможу".
Читайте також Мама звільненого з російського полону азовця Дмитра "Ореста" Козацького: на зустріч син приїхав з квітами. 101 день перебував в окупованому Маріуполі. Історія чоловіка, який приїхав до Житомира. Рятуючись від війни, родина Казіцких з Маріуполя з новонародженою дитиною переїхала до Житомира.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
Джерело
