Окупанти ведуть бої в межах самого Лисичанська і досягли шахти та желатинової фабрики на околиці міста. Про це, а також про те, що 25 червня російські війська завдали аномально велику серію ракетних ударів по тилу України, йдеться в останньому зведенні Інституту вивчення війни (ISW).

Мова про щонайменше 50 ракет наземного, повітряного та морського базування. Водночас сконцентрувавши основну масу своїх сил на сході країни, загарбники «зміцнюють» позиції у Сєвєродонецьку, Сиротині, Вороновому та Борівському після завершення відходу ЗСУ із Сєвєродонецька.

Бригада швидкого реагування Нацгвардії України заявила, що українські позиції в Лисичанську є більш стратегічно цінними, ніж позиції, які займали раніше в Сєвєродонецьку.

Крім того, українське військове керівництво, ймовірно, хоче централізовано координувати дії українських партизанів на окупованих РФ територіях.

Зазначається, що мета – підірвати контроль Росії та, можливо, підготуватися до скоординованих операцій із українськими силами.

Генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко сказав, що українські партизани лише чекають слушного моменту, аби приєднатися до боротьби з ворогом.

• Українські джерела підтвердили, що російські війська повністю взяли під контроль Сєвєродонецьк і воюють у Лисичанську.
• Російські війська досягли розмірених досягнень на північ і південний схід від Бахмута.
• Росіяни продовжували невдалі спроби просування на південний схід від Ізюма до Слов'янська.
• Російські війська продовжували позиційні бої на північ від Харкова.
• Російські війська намагалися зміцнити свої оборонні рубежі та відбити втрачені позиції на південній осі.